Твоя зоря цвіте над рідним краєм.
Так! Ти жива!
Ти будеш вічно жити!
Ти маєш в серці те, що не вмирає!»
25 лютого, у день 150 річниці геніальної української поетеси, знаної у всьому світі – Лесі Українки – окраси і гордості української нації, у групі ОФП-21М відбулась літературно-поетична година «Вічна у віках».
Студенти разом із куратором Валентиною Рудник поринули у царство мудрого й красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова, бо ж поезія великої співачки досвітніх огнів – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.
Присутні отримали великий позитив від розповідей про життя і творчість поетеси, які підготували Софія Пак та Валентина Піговська, від прочитаної Марічкою Репецькою геніальної поезії Лесі Українки.
Люди, як зорі полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.
Чи можна уявити Україну без її прекрасної доньки – Лесі Українки? А чи можна уявити життя без свіжого повітря? Сьогодні звучали вірші – і вони були тим вітерцем, що несе відпочинок. Звучали пісні – і знаходили відгомін в душі. Такі близькі слова, такі прості слова.
Горить, палає вогонь Лесиних пісень. І ми, п’ючи живу воду із Лесиних джерел, з вірою йдемо в майбутнє, віддаючи честь дочці Прометея.
