4 грудня 2020 року в онлайн режимі на платформі Google Meet відбувся обласний етап XІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Наш коледж представляли студентки І курсу Катерина Михайлишин та ІІ курсу- Соломія Ломницька. Завдання конкурсу було поміркувати над культурною спадщиною Т. Шевченка та написати есе-розповідь «Духовність-ідеал культурної спадщини поета-патріота».
Нев’януча творча спадщина Кобзарева органічно входить у духовне життя українського суспільства, яке ставить собі на меті виховати людину, якій притаманні загальнолюдські цінності, людину трудолюбиву, мужню, вільну, чесну, із високими моральними якостями. Т. Г. Шевченко близький нам своїм висвітленням ідеалу вільної людини, своєю всепоглинаючою любов’ю до рідного краю, своєю непримиренністю до всього, що людину принижує, сковує, нівечить; близьке нам поетове захоплення мужністю людською, лицарством подвигу і схиляння його перед вічною пречистою красою материнства, ‒ вона, ця краса, виспівана поетом у таких гармонійних тонах і з такою пронизливою ніжністю, що може рівнятись, мабуть, лише із світовими шедеврами.
Шевченко не є для нас людиною новою. Зі шкільних років ми знайомимося з його біографією, читаємо його твори, ходимо до музеїв, знайомимося з художньою спадщиною митця та його громадською роботою. Проте в сучасну пору, коли кращі сини й доньки українського народу змагаються за відродження українського національного організму, безжально нищеного чужинцями, коли в Україні множаться сили, котрі за ціль собі кладуть брати активну політичну участь у розбудові Української Національної Держави, для нас Тарас Григорович постає, перш за все, як провідник – духовний та ідейний, національний та політичний, який власним прикладом нескореного борця кличе кожного до героїчного чину:
Адже понад усе Т. Шевченко за своє життя прагнув бачити Україну для українців без царя, пана, ляха, москаля та нерозумного брата.
