19 червня о 12:00 год., на території Бережанського міського кладовища, відбулось перепоховання останків воїнів, що загинули у боях на горі Лисоня в 1916 році та були ексгумовані минулого 2017-го року на кар`єрі поблизу гори.
В урочистій жалобній процесії взяли участь усі небайдужі до історичної пам`яті жителі Бережан та гості міста, зокрема і викладачі та студенти Бережанського агротехнічного коледжу.
Подія відбулась за безпосередньої організаційної діяльності Бережанської РДА та Бережанської міської ради, а також за участі провідних істориків та краєзнавців Бережанщини. Окремо також заслуговують на похвалу працівники Бережанського міжшкільного навчально-виробничого комбінату та ДП «Бережанське лісомисливське господарство», що взяли участь в упорядкуванні території Меморіального кладовища жертв Першої світової війни, а також організація «Пласт» та військовослужбовці, що зі своєї сторони склали допомогу в організації події та військові почесті загиблим воїнам, котрих після ексгумації були перепоховані.
Усім присутнім неабияк ця подія запам`яталась цікавими враженнями. Адже це дійство неможливо називати однозначно лише націоналістичним, чи лише міжнародним, чи політично-історичним. Перша світова війна розділила народи по різні ворожі сторони фронтів, а особливо українців, що були у чисельності як в УПА, так і в армії Австро-Угорської монархії та Російській імператорській армії. А особливим доказом цього став бій за гору Лисоня в 1916 році. Вже тепер, коли від цієї страшної трагедії нас відділяє понад сто років, ми можемо сприймати її не як історичну перемогу, а як трагедію, котра забирала життя українців по обидві сторони протистояння, і не тільки українців, але також німців, австрійців, росіян. Тепер, після спільного перепоховання на бережанському кладовищі, коли в одній землі спочивають останки солдатів різних держав, і навіть націй, що могли як боротися пліч-о-пліч, так і воювати один проти одного, ми маємо унікальну можливість вкотре задуматись про цінність миру, про трагізм війни, про те, що історія все згодом розсудить і питання гуманності та людської втрати все ж залишиться актуальним назавжди, як би не змінювались історичні реалії чи обставини. Свідком цього ми сьогодні і стали, і мабуть змогли більш правильно зрозуміти історію Першої світової війни та її наслідки.
Тим паче, коли Україна знов відчула гіркий смак війни та військової агресії, єдність во ім`я історичної пам`яті лише додає нам, як громадянам, єдності і розуміння, духовної наснаги та досвіду пережитого.
