Від початку пандемії, спричиненої поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, набрало обертів використання різноманітних онлайн-платформ, месенджерів і чатів під час дистанційного надання освітніх послуг.
Застосування цифрових технологій з метою організації освітнього процесу значно розширило можливості надавачів освітніх послуг. Проте застосування таких методів, технологій та інструментів тісно пов’язано з безпекою в роботі та має вплив на використання і обробку персональних даних здобувачів освіти.
В ході здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини аналізу стану забезпечення права на приватність під час дистанційного надання освітніх послуг виявлено необхідність надання рекомендацій, що допоможуть суб’єктам освітньої діяльності розібратися із практичними аспектами застосування норм законодавства у сфері захисту персональних даних та уніфікувати практику з метою запобігання порушенням, що виникають у зв’язку із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і систем у сфері освіти.
Ми вже звикли до того, що Viber став для нас ледь не основним джерелом віддаленого спілкування як зі студентами так і для спілкування з колегами. Ми є учасниками багатьох чат-груп, які нас інформують, дають змогу оперативно спілкуватись. Останнім часом з’явилась велика кількість автоматизованих систем, які ведуть несанкціонований збір персональних даних в месенджерах (чат- боти). З одного боку, це досить цінний застосунок, якщо його мета лише донесення інформації до споживача (як приклад, наш чат-бот розкладу). Але в мережі є величезна кількість таких ботів, які мають за мету оволодіння персональними даними користувачів (електронною адресою, номером телефону, прізвищем, фото, ІР-адресою і.т.д.), які з використанням штучного інтелекту з елементами машинного та глибокого навчання ведуть зовсім іншу діяльність. В результаті такого «збору» даних користувач отримує величезну кількість спаму, який не завжди носить лише комерційний, рекламний характер. Останнім часом почастішали випадки кібер-булінгу, кібер-переслідувань, фішингу, хешингу та інших втручаннь в особисте життя користувачів, які роблять його нестерпним. Тому вважаю за доцільне ознайомити всіх учасників освітнього процесу з одним із розділів Рекомендацій.
VII. Правила поведінки в чатах месенджерів, що використовуються для комунікації суб’єктів освітньої діяльності
Завдяки різноманітним месенджерам комунікація між суб’єктами освітньої діяльності стала зручнішою та доступнішою. Вихователями у дитячих садочках, класними керівниками в школах та старостами груп у закладах вищої освіти створюються загальні чати для спілкування з метою донесення загальної інформації, що стосується усіх учасників спілкування.
Проте адміністраторам таких груп і решті її учасників потрібно контролювати характер та обсяг інформації, що в них публікується.
Необхідно пам’ятати про повагу до приватного життя та не допускати розголошення конфіденційної інформації. Повідомлення в таких загальних чатах мають бути інформативними, узагальненими і не можуть слугувати інструментом психологічного тиску, погроз, цькування, приниження честі та гідності та дискримінації за будь-якою ознакою. Повідомлення особистого характеру мають бути адресовані в індивідуальному порядку.
Не варто забувати, що порушення законодавства у сфері захисту персональних даних, в тому числі за недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, частиною четвертою статті 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність. Особи, що допустили неправомірне поширення персональних даних в таких чатах загального спілкування, підлягають притягненню до адміністративної відповідальності.
