27 січня студенти та викладачі ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» взяли участь у вшануванні пам`яті жертв «Голокосту». Ця поминальна церемонія відбулась біля руїн синагоги в Бережанах.
В цьому поминальному дійстві, організованому Бережанською міською радою, взяли участь місцеві громадські діячі, жителі міста. Головна мета заходу- вшанувати історію єврейської громади в Бережанах, жертв місцевого гетто невинно вбитих окупаційним режимом.
В знак толерантності та співчуття, форму поминання організували за древньою єврейською традицією, покладаючи камінці на місце пам`яті. Власне кожен присутній мав можливість скласти свою шану і скорботу єврейському народу його ж історичною традиційністю.
«Голокост» в історії України став прикладом спільного горя та великої трагедії. Адже за свідченням фактів ця акція нацистської окупаційної машини на українських землях була куди жорстокішою, ніж для прикладу у європейських країнах. Гетто, масові поховання, насилля, мародерство. Мабуть, сотні страшних таких слів не вистачить, щоб описати те пекло, яке спіткало єврейське населення та наш народ у жорстокі роки Другої світової.
В українців, як етносу, перелік трагедій під час і після війни був куди більший, однак факт «Голокосту» нам відкриває ще інші сторінки історії. Незважаючи на проблеми своєї нації, українці зуміли також долучитися до підтримки єврейської. Мабуть, єдиним фактом, який не дозволяє впасти у відчай від пережитого, це те, що два народи у небезпеці спільно стали у боротьбі за виживання. Факти участі українців у переховуванні євреїв від нацистських жандармів, організація підпілля є непохитним фактом розділених страждань і трагедії.
В цей день ми вшановуємо пам'ять схиляючи низько голови перед більш як трьома десятками тисяч розстріляних у Бабиному Яру, знищеними більш як півтора мільйонами євреїв в Україні, перед шістьма мільйонами невинно вбитих євреїв у концтаборах на території Європи.
Нехай світлою буде пам'ять усім жертвам, а кожен покладений сьогодні камінець стане фундаментом вічної непохитної пам`яті, а разом з тим історичної стійкості потерпілих народів, взаємної підтримки та спільної боротьби за свої права на життя, традиції, віру, і національні блага народу єврейського, народу українського.