17 грудня студенти та викладачі ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж» взяли участь у студентській конференції «Розстріляне відродження» забути неможливо».
Цей захід проходив у приміщенні Бережанського музею книги і відвідали його, зокрема із участю, студенти груп А-11М та ЕкЕо-11М. Делегатами від нашого коледжу також були викладачі циклової комісії гуманітарних дисциплін Василь Лещук та Віталій Скасків.
Розпочалась робота студентської конференції зі вступного вітального слова директорки Бережанського музею книги Лілії Зінчук, яка презентувала музейну книжкову виставку, присвячену цій темі. Ця виставка стала актуальним початком та знаковим акцентом у всьому заході.
Наступним із темою «Значення і суть «Розстріляного відродження» як історичного циклу» виступив викладач історії Віталій Скасків, який до слова й визначив для учасників мету конференції і ретельно проаналізував трагічні та криваві сторінки української історії 1930-х років.
Далі роботу конференції продовжила Лілія Зінчук, продовживши презентацію книжкової виставки та доповідаючи, звівши акцент на історії родини Крушельницьких. Наступним доповідав викладач коледжу Василь Лещук, який проаналізував жорстокість методів боротьби органів НКВС з українською інтелігенцією та противниками сталінського тоталітарного режиму.
Потім роботу конференції продовжили вже самі студенти, які проаналізували та дослідили реалії знищення українського цвіту нації радянською диктатурою на прикладі життя і діяльності самих репресованих.
Відтак з наступними доповідями виступили студенти групи А-11М Чупровський Василь та Ухман Роман і студенти ЕкЕо-11М Гальчак Олександр, Горин Інесса та Маслій Діана.
Завершили конференцію заключні тези Лілії Зінчук, а також підсумовуючі та вдячні слова Віталія Скасківа за спільну роботу та якісні й змістовні доповіді.
Ця наукова зустріч у Бережанському музеї книги була вельми цікавою і пізнавальною. Варто зауважити, що інтерес до цієї теми виник у деяких студентів ще на стадії підготовки, адже готуючись до виступу хлопці і дівчата неодноразово консультувались стосовно окремих тематичних питань та джерел для роботи. І найголовніше, що попри цікаві матеріали, представлені на конференції та книжкову виставку, закарбувалось найбільше те, що ми й справді не можемо забути про ті страшні 30-ті роки, і, будуючи сучасний демократичний лад у суспільстві, вільно спілкуючись та творячи не задумуючись про неоціненність свободи, ми не забудемо, що колись за наше духовно-мистецьке відродження нашим славним українським синам доводилось платити ціною свого життя і свободи.
Ми знатимемо. Україна не забуде …
