07 лютого 2019 року відбулося чергове засідання ради директорів ЗВО І-ІІ р.а. Тернопільської області на базі Кременецького лісотехнічного коледжу за участю в.о. директора департаменту вищої освіти МОН України Кретович С.С. на виконання наказу МОН № 147 від 07.02.2019 р. «Щодо проведення регіональних нарад-семінарів».
Основна мета зустрічі – презентація та обговорення останньої доопрацьованої версії проекту Закону «Про фахову передвищу освіту». Ключовою проблемою на сьогоднішній день є те, що система коледжів в Україні знаходиться на роздоріжжі, оскільки місія забезпечення кваліфікованими кадрами виробничої індустріальної економіки вже неможлива. Коледжі опинились перед вибором між новими вимогами до вищої школи та власною самобутністю як самостійної ланки освітньої системи. З 24.04.2018 року розпочалося так зване «законопроектне родео», яке триває до сьогодні. 06.02.2019 р. законопроект розглянуто підкомітетом з питань позашкільної, професійної, фахової передвищої та освіти дорослих. Рекомендовано провести регіональні наради та винести проект на засідання Комітету з питань освіти і науки 27.02.2019 р. Серед основних тез законопроекту виділимо наступні:
- V рівень НРК + дескриптори VІ рівня НРК;
- Ступінь фахової передвищої освіти – професійний молодший бакалавр;
- До 180 кредитів ЄКТС на основі ПЗСО;
- 240 кредитів ЄКТС на основі БЗСО;
- Заклад фахової передвищої освіти – фаховий коледж.
Детальніша інформація подана у презентації.
Окрім Закону «Про фахову передвищу освіту», директори мали змогу поспілкуватися з очільницею департаменту і про Порядок проведення державної підсумкової атестації у формі ЗНО для студентів коледжів.
Про стан законодавчого забезпечення функціонування і діяльності закладів вищої освіти І-ІІ р.а. та перспективи їх фінансування у 2019 році поінформував голова ради директорів ЗВО І-ІІ р.а. Тернопільської області Калушка В.П.
Відповіді на запитання, що українській освіті можна запозичити у США, шукали у доповіді директора Гусятинського коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя Зеленського К.В., який протягом п’яти тижнів брав участь у програмі стажування для ознайомлення з роботою комунальних коледжів штату Флорида США.
Завершила порядок денний засідання директор ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж» Пилипишин С.І. з доповіддю на тему: «Важелі впливу адміністрації коледжу в питанні протидії булінгу в закладі вищої освіти». Верховною Радою України було прийнято Закон України від 18 грудня 2018 року № 2657-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». На виконання цього Закону МОН України надало Рекомендації для закладів освіти щодо застосування змін в законодавстві.
«Цього року ми розпочали говорити про цю проблему відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І як ви бачите, це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, і був прийнятий цей Закон. Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання», — зазначила в одному зі своїх виступів міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона також розповіла про те, як працюватимуть у закладах освіти з випадками цькування, після того, як Закон набуде чинності. Так, алгоритм є наступним.
- Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
- Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
- Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
- Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
- Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.
- У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
- Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Новоприйнятий Закон також передбачає низку штрафів за цькування.
- Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
- Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.
Як підсумок свого виступу Світлана Ігорівна представила результати анкетування студентів, проведеного в коледжі «Насильство та його прояви в студентському середовищі». Отож, краще докласти усіх зусиль, щоб цькуванню таки запобігти в закладі освіти, аніж потім ліквідовувати його наслідки.
