День Державного Прапора України щорічно, починаючи з 2004 року, відзначається 23 серпня. Це важливе державне свято, яке символізує національну єдність, гордість та незалежність українського народу.
Уже сотні років синьо-блакитні та жовто-золоті кольори – символ нашої української ідентичності, уособлення незламності, хоробрості та доблесті народу, який бореться за волю та свободу. Під синьо-жовтим стягом наші воїни сьогодні - у важких боях проти російських загарбників боронять свою землю, щоб наші діти та внуки мали мирне майбутнє.
До відзначення цього свята долучилися студенти групи К-21 Бережанського фахового коледжу на уроці патріотизму «Державний прапор України – святиня нашого народу».
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах. Про це у своїй доповіді розповіла Адріана Пашуля.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада в червні 1848 р. В період Української революції синьо-жовта барва стала офіційним символом. Історію українського стягу цього періоду висвітлив Арсеній Мартусяк.
Після втрати незалежної української держави на початку ХХ ст., синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. 4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, парламент офіційно затвердив його Державним Прапором України. Сторінку новітньої історії українського символу перегорнув Володимир Куций.
Впродовж історичних звершень синьо-жовта смуга ставала символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при піднятті національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.
Український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України.
Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.
