«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».
Ліна Костенко
27 жовтня 2027 року, у День української писемності та мови, аудиторії ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» об'єднала особлива подія — 27-й Радіодиктант національної єдності.
Цього дня викладачі, представники адміністрації та студенти коледжу стали частиною великої української родини, яка, незалежно від віку, професії чи місця перебування, зібралася разом заради рідного слова.
Святковості події додали вишиванки — різнобарвні, з неповторними орнаментами, вони створили особливу атмосферу єдності поколінь. За студентськими партами поруч сиділи ті, хто навчає, і ті, хто навчається. І цього разу всі мали спільне завдання: уважно слухати, вдумливо писати й відчувати силу українського слова.
Цьогоріч українців об'єднав текст «Лист, який не закінчується», автором якого став Артур Дронь — український письменник, поет і ветеран російсько-української війни. А голосами Радіодиктанту вперше став дует: Артур Пройдаков, учитель української мови та літератури, один із десяти найкращих учителів світу за версією Global Teacher Prize 2023, та Даша Астаф'єва — співачка, громадська діячка й волонтерка.
Щойно розпочався диктант, аудиторії огорнула зосереджена тиша. Кожен уважно вслухався у слова, намагаючись не пропустити жодної думки, жодного речення. І хоча іноді доводилося замислитися над написанням слова чи доречністю коми, усіх об'єднувало значно більше, ніж бажання написати без помилок.
Радіодиктант національної єдності — це більше, ніж правопис, це не просто перевірка грамотності. Це символ нашої духовної спорідненості, поваги до українського слова, культури та історії. Це нагода відчути себе частиною великої спільноти, усвідомити, що українська мова єднає нас крізь відстані, випробування й покоління.
Особливого значення традиція спільного написання диктанту набуває сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свободу й незалежність. Адже захищати рідну мову, берегти її чистоту та передавати наступним поколінням — теж означає стояти на захисті України.
Для колективу Бережанського фахового коледжу участь у Радіодиктанті стала ще однією нагодою відчути силу єдності поколінь, спільність цінностей і відповідальність за збереження національної спадщини.
Переконаний, що присутні в авдиторіях писали не заради оцінок чи безпомилкових результатів. Писали, щоб бути разом. Щоб ще раз нагадати собі: мова — це наша пам'ять, наша гідність, наша незламність.
І нехай у когось трапилася пропущена кома чи складне слово змусило замислитися — головне цього дня було написано без жодної помилки: ми — українці, і нас єднає рідна мова! І поки звучить українське слово — живе Україна!
