24 лютого… День, що назавжди змінив наше життя: усе в Україні розділилося на «до» і «після» трагічного ранку. Чотири роки випробувань, втрат і болю – і водночас чотири роки незламності, єдності та щоденної боротьби за свободу.
24 лютого 2022 року розпочався повномасштабний напад росії на Україну. Цей день став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 12 років тому з окупації Криму у 2014 році. Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності – геноцид українського народу.
Цього дня в Україні також відзначається Національний день молитви, коли люди по всій країні об’єднуються у молитві за мир, за здоров’я і безпеку наших захисників, за зцілення ран та відновлення нашої держави.
Сьогодні, у Національний день молитви, річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, в Бережанському фаховому коледжі відбулася зустріч-діалог студентів із військовослужбовцем Збройних сил України Віталієм СКАСКІВИМ, ветераном війни, учасником бойових дій, викладачем історії нашого закладу освіти. Захід розпочала викладачка історії Віра ОРЕЙДА, яка у вступному слові окреслила передумови і ключові етапи російсько-української війни, а також наголосила, що за цей час багато чого змінилося у житті українських людей. Хтось втратив на війні найближчих, чиєсь життя забрали російські ракети і шахеди, хтось одужує після важких поранень, комусь довелося почати життя з чистого листка на новому місці. Це лише частина із того, що доводиться переживати українському народу після 24 лютого 2022 року.
У своїй розповіді Віталій Леонідович поділився власним досвідом щодо рішення долучитися до війська вже під час повномасштабної війни. Він розповів про підготовку, адаптацію до військових реалій, побут на службі, взаємопідтримку серед побратимів. Розмова була відвертою та чесною – без прикрас, але з глибоким усвідомленням того, що кожен на своєму місці наближає перемогу.
Безпосередність спілкування сприяла відкритому і щирому діалогу. Здобувачі освіти ставили багато запитань про мотивацію, труднощі служби, моральну стійкість. Особливу увагу приділили темі єдності суспільства у волонтерському русі та підтримці українського війська. На знак вдячності за допомогу Збройним силам України Віталій Леонідович подарував студентській спільноті коледжу Ангелика-оберега.
Вшановуючи пам’ять усіх, хто віддав життя за незалежність держави, за право жити на своїй землі, говорити своєю мовою, будувати власне майбутнє, учасники заходу схилили голови у глибокій скорботі: присутні вшанували полеглих Захисників і Захисниць хвилиною мовчання – у тиші, сповненій вдячності, болю та безмежної поваги до подвигу тих, хто назавжди залишився в строю Небесного війська.
Віталій СКАСКІВ разом із представниками студентського самоврядування коледжу поклали лампадки до меморіальної дошки викладачеві нашого навчального закладу, який загинув, захищаючи Україну, Миколі КОСЮКУ і до меморіалу на честь загиблих у війні Героїв Бережанської громади.
Сьогоднішня зустріч ще раз нагадала, що кожен із нас може бути частиною великої справи – захисту свободи, єдності та гідності України.
Слава Героям!
Слава Україні!
