29 січня 2026 року Україна відзначає 108-у річницю пам’яті Героїв Крут – молодих українських патріотів, чий подвиг став одним із найяскравіших символів боротьби за незалежність і державність України.
Бій під Крутами – одна з найвідоміших і водночас найтрагічніших сторінок українських визвольних змагань початку ХХ століття. Ця подія стала символом жертовності української молоді в боротьбі за незалежність Української Народної Республіки.
Після проголошення Української Народної Республіки у листопаді 1917 року молода українська держава опинилася в надзвичайно складному становищі. Більшовицька росія не визнала української незалежності й розпочала військову агресію з метою встановлення радянської влади в Україні. Взимку 1917–1918 років більшовицькі війська під командуванням Михайла Муравйова розгорнули наступ на Київ.
Український уряд не мав достатньо сформованої регулярної армії. Значна частина військових підрозділів була деморалізована або перебувала у стані розпаду після Першої світової війни. У цих умовах на захист столиці стали добровольчі формування, до складу яких увійшли студенти, гімназисти, курсанти військових шкіл.
Безпосередньо біля залізничної станції Крути (нині Чернігівська область) українські сили чисельністю близько 400 осіб зайняли оборону проти кількатисячного більшовицького війська. Основу українського загону становили курсанти Першої української юнацької школи імені Богдана Хмельницького, студенти Київського університету Святого Володимира та учні Української гімназії.
Бій тривав кілька годин. Українські вояки, попри значну нерівність сил, стримували наступ противника, завдаючи йому відчутних втрат. Завдяки цьому було зірвано швидке просування більшовиків на Київ. У ході бою, через складні обставини та відступ, частина українських студентів потрапила в полон і була розстріляна.
З воєнної точки зору бій під Крутами був вимушеним оборонним боєм і не міг завершитися перемогою української сторони. Проте його стратегічне значення було надзвичайно важливим. Затримка ворога дала уряду Української Народної Республіки можливість виграти час для стабілізації ситуації в Києві, придушення більшовицького заколоту на заводі «Арсенал» та укладання Берестейського мирного договору, який на певний час забезпечив міжнародне визнання УНР і допомогу союзників.
Подвиг Героїв Крут швидко став моральним і національним символом. Уже в березні 1918 року загиблих студентів урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві. Їхній вчинок порівнювали з подвигом спартанців у Фермопілах, як приклад свідомої самопожертви заради майбутнього держави.
Сьогодні, в умовах нової російської агресії проти України, пам’ять про Героїв Крут набуває особливого значення. Вона нагадує, що боротьба за свободу і незалежність України є тривалою та жертовною, а готовність захищати свою державу – основа національної гідності й історичної єдності українського народу.
