День Соборності України щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки 1919 року між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою. Офіційно свято закріплено у 1999 році, акцентуючи значення об’єднання для формування єдиної соборної української держави.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Акт Злуки став кульмінацією зусиль земель Наддніпрянщини та Західної України, які формувалися щонайменше з середини XIX століття, і визначив основоположний крок у державотворенні.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення злуки УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному тоді «Універсалі соборності» зазначалося:
Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
Універсал соборності
Цей день став символом державотворення, відображаючи прагнення консолідації в одній суверенній державі.
Проте об’єднання носило переважно символічний характер: у перші тижні після Акта злуки більшовики захопили Київ, згодом Польща – східну Галичину, а Чехословаччина – Закарпаття.
Уперше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст) – тоді автономна республіка Чехословаччини. Того дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація місцевого населення.
Проявом єдності та волі українського народу до свободи став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року на честь 71-ї річниці Акта Злуки, коли мільйони українців взялися за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
Відтоді День Соборності щороку залишає міцний слід у календарі як символ єдності українського народу та державності. Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації. Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
