У сучасному освітньому просторі підготовка фахівців зі спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» вимагає не лише передачі теоретичних знань, а й формування естетичного світогляду та практичного інтуїтивного відчуття ландшафту. 16 березня 2026 року відбулося відкрите лекційне заняття викладачки Галини Тремби на тему «Квітники у ландшафтній архітектурі». Головною особливістю заняття став вибір типу лекції - візуалізація з елементами дискусії. Такий підхід повністю відповідає вимогам освітньо-професійної програми щодо формування у здобувачів освіти здатності до творчого моделювання ландшафтів та застосування знань про закони композиції і кольору.
Викладач майстерно використала метод проблемного навчання, поставивши перед студентами груп СП-31 та СП-21Ск запитання «Як створити квітник, який буде декоративним 12 місяців на рік?». Демонстрація світових трендів, зокрема садів Піта Удольфа, дозволила актуалізувати знання та викликати жвавий інтерес до теми.
Програма лекції охопила критично важливі для майбутнього фахівця питання: від класифікації регулярних та ландшафтних форм до глибокого аналізу екологічних аспектів підбору асортименту рослин. Це прямо корелює з програмними результатами навчання щодо вибору рослин залежно від природно-кліматичних умов .
Особливу увагу було приділено технологічним етапам влаштування об’єктів - від підготовки посадкового місця до розбивки плану в натурі. Це формує спеціальну компетентність - здатність проектувати та створювати об’єкти садово-паркового господарства.
Заняття продемонструвало високий рівень реалізації міжпредметних зв’язків, опираючись на знання студентів з архітектоніки рослин та історії ландшафтних стилів. Методично грамотно побудована структура заняття забезпечила повне охоплення навчальної мети: від актуалізації опорних знань до узагальнення матеріалу через обговорення типових помилок при проектуванні.
Проведене заняття є зразком успішного поєднання класичних методів викладання з сучасними інтерактивними технологіями. Використання кейс-методів та візуалізації сприяло не лише виконання вимог робочої програми, а й сформувало екологічну відповідальність та професійну ідентичність майбутніх фахівців та професійне зростання у сфері гармонізації антропогенного середовища.
