В березні традиційно проходять заходи із вшанування пам’яті українського поета, художника, мислителя, пророка Тараса Шевченка — постаті, яка об’єднує покоління та є символом незламності нашого духу. Сьогодні ми відзначаємо 212-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря. З цієї нагоди для студентів 2-3 курсів спеціальності Садово-паркове господарство проведено виховну годину: «Шевченко: відомий та невідомий. Квест-гра «Шляхами Тараса».
Метою заходу було не лише вшанувати пам'ять поета, а й поглянути на його постать крізь призму сучасності. Під час зустрічі здобувачі освіти дискутували про те, чому пророчі слова Тараса Григоровича залишаються актуальними сьогодні, у час боротьби України за свою незалежність.
Виховна година пройшла у форматі живого діалогу. Студенти ділилися своїми роздумами про те, що для них означає «бути українцем». Тарас Шевченко постав перед слухачами не як застиглий на п’єдесталі пам’ятник, а як жива, енергійна та сучасна особистість, чия творчість надихає.
Особливою родзинкою зустрічі стала інтерактивна квест-гра «Шляхами Тараса», яка дозволила здобувачам освіти відчути себе дослідниками біографії та творчості Кобзаря. Учасники об’єдналися у дві команди, щоб пройти тематичні станції та розгадати складні, але захопливі загадки.
Квест показав, що сучасна молодь не лише знає класику, а й вміє креативно підходити до вивчення історії. Переможці отримали не лише символічні призи, а й нове розуміння того, наскільки багатогранною особистістю був Тарас Григорович. Інтелектуальні змагання пройшли у дусі здорового суперництва та щирих емоцій.
Кульмінацією заходу став колективний арт-проєкт. Студенти разом працювали над великою спільною розмальовкою, де кожен міг додати свій штрих до образу Тараса Шевченка та ілюстрації до його твору.
Такий формат став справжньою арт-терапією: у тиші, за зосередженою роботою, кожен мав можливість ще раз осмислити почуте. Хтось обирав яскраві кольори як символ квітучої України, про яку мріяв поет, а хтось віддавав перевагу глибоким тонам, підкреслюючи драматизм його долі.
Ця розмальовка стала символом того, що постать Шевченка — це не лише минуле, а й наше спільне теперішнє, яке ми розфарбовуємо власними вчинками та знаннями.
