З 08 по 13 грудня 2024 року в Університеті прикладних наук Вайенштефана-Трісдорфа відбувся семінар у межах розширеного проєкту DAAD HSWT № 57649162 «Digit 3: Data collection and digitalisation with a focus on University Colleges in 2024» («Цифра 3: Збір даних і цифровізація з акцентом на університетські коледжі в 2024 році»), у якому взяла участь викладачка спеціальних економічних дисциплін Валентина РУДНИК. Захід зібрав викладачів 14 українських коледжів з метою обміну досвідом у цифровізації та ефективному зборі даних для потреб сучасного аграрно-промислового комплексу.
З вітальним словом до учасників семінару звернувся Ральф ШЛАУДЕРЕР, керівник Академії та Міжнародної школи HSWT. Він підкреслив важливість міжнародної співпраці у впровадженні цифрових технологій та інноваційних ідей в освіту і аграрний сектор. Професор також зауважив, що семінар має дві основні цілі: по-перше, поглиблення фахових знань учасників, а по-друге, створення можливостей для обміну досвідом і встановлення нових контактів та невимушеного спілкування й відпочинку.
Викладач Міжнародної школи HSWT Вадим ПЕТРЕНКО акцентував увагу на важливості практичних навичок у сучасній агроосвіті та представив Робочий зошит збору та обрахунку даних сільськогосподарських підприємств (УФМД). УФМД – це інструмент, який дозволяє систематизувати дані про господарську діяльність, аналізувати фінансові результати й оптимізувати процеси в аграрних підприємствах. Особливо цінним цей зошит є для студентів економічних і аграрних спеціальностей, адже його розробники мали на меті сприяти розвитку практичних навичок, опановуванню сучасних методик обліку та аналізу, синергії теорії і практики. Під час презентації було продемонстровано приклад використання зошита в реальних проєктах.
Катаріна КРОН, представниця Опікунської ради з техніки та будівництва у сільському господарстві (Kuratorium for Technology and Construction in Agriculture e.V (KTBL)) розповіла про історію створення та діяльність даного клубу. Це зареєстрована асоціація, до якої входять близько 400 експертів із сільського господарства та суміжних наук, торгівлі та промисловості, державного управління та консалтингу. Головне завдання KTBL – передача знань. Будучи некомерційною організацією, клуб сприяє розвитку сільського господарства, орієнтованого на майбутнє, надаючи інформацію та поради всім зацікавленим сторонам. Також, пані Катаріна поділилася інформацією про типи даних, які використовуються для ведення сільського господарства в Німеччині та наголосила на значенні технологій збору даних для підвищення ефективності аграрного виробництва та екологічної стійкості. Зібрана інформація дозволяє фермерам ефективніше планувати ресурси, знижувати витрати та зменшувати негативний вплив на довкілля.
Професор Міхаель ТРЬОСТЕР, фахівець з біогазових установок, провів детальний огляд історії розвитку біогазового бізнесу в Німеччині. Він розповів про основні етапи впровадження технологій, труднощі, з якими зіштовхувалися підприємці, та сучасні підходи до проєктування біогазових установок. Під час інтерактивної сесії учасники разом з паном ТРЬОСТЕРОМ виконали розрахунок рентабельності типового проєкту біогазової установки, що стало яскравим прикладом практичного навчання.
Керівниця лабораторії харчової промисловості, професор, доктор Ірина СМЕТАНСЬКА розповіла про роботу лабораторії, яка спеціалізується на інноваційних підходах до обробки продуктів харчування та представила інноваційні дослідження у галузі переробки і аналізу продукції рослинництва. Лабораторія займається розробкою нових методів переробки сировини, що дозволяють зберегти максимальну кількість корисних речовин у продуктах. Професор наголосила на важливості співпраці з підприємствами харчової галузі для впровадження результатів досліджень у виробництво.
З сучасними викликами використання водних ресурсів у сільському господарстві Німеччини учасників семінару ознайомив професор, доктор Вольфрам ШПРЕЄР. Він звернув увагу на проблеми дефіциту води та її забруднення, а також розповів про економічну доцільність різних типів зрошення та ефективність використання води в умовах її нестачі. В обговоренні прозвучали ідеї про можливі спільні дослідницькі проєкти з українськими закладами освіти.
Результатами багаторічних досліджень у галузі рослинництва з учасниками семінару поділилася професор, доктор Франциска ВЕСПЕЛ, експертка із селекції рослин. Вона акцентувала увагу на важливості селекційних технологій для підвищення врожайності та адаптації рослин до змін клімату. Професор презентувала нові сорти рослин, які є стійкими до змін клімату та мають вищу врожайність, розповіла про дослідження грибкових захворювань рослин та методи боротьби з ними. Пані ВЕСПЕЛ наголосила на важливості генетичних досліджень у підвищенні глобальної продовольчої безпеки.
Олена СОБКО, кандидат сільськогосподарських наук і представниця Кампусу Меркендорф, презентувала освітні програми кампусу, дослідницькі проєкти та практичну підготовку студентів, які здійснюються на базі кампусу. Вона детально розповіла про підготовку фахівців у сфері агротехнологій, які поєднують теоретичні знання із практичним досвідом. Особливу увагу було приділено Центру компетенції цифрового агробізнесу (KoDA), який координує та розробляє цифровий навчальний контент для Університету прикладних наук Вайенштефана-Трісдорфа. KoDA підтримує викладачів і дослідників усіх відділів Університету прикладних наук у сфері цифровізації, надаючи поради, послуги та обладнання.
Особливістю Тріздорфа є освітні центри, які забезпечують навчальні заклади широкою інфраструктурою для обґрунтованої практичної підготовки студентів, а також пропонують різноманітні курси підвищення кваліфікації для зовнішніх сторін. Під час семінару учасники відвідали Технічну школу молочних лабораторних наук, яка готує фахівців за спеціальністю «лаборант молочного скотарства» та LLA (сільськогосподарський навчальний інститут), що займається збереженням старовинних сортів плодових дерев, переробкою продукції, а також пропонує навчання по вирощуванню старих сортів у приватних садах.
Особливою була екскурсія на соціально-екологічну ферму Мюсігоф (Müßighof), яка забезпечує працевлаштування людям з особливими потребами і де учасники семінару мали змогу отримати уявлення про органічне і соціальне землеробство.
Семінар «Digit 3» став важливою платформою для обміну досвідом між німецькими та українськими викладачами. Учасники мали змогу не лише дізнатися про новітні досягнення у сфері цифровізації та агротехнологій, але й обговорити перспективи впровадження цих інновацій у діяльність коледжів України. Здобутий досвід сприятиме підвищенню якості освіти, розвитку науково-дослідницької бази та міжнародної співпраці у сфері агропромислового комплексу.
Висловлюємо щиру подяку професору, доктору Ральфу ШЛАУДЕРЕРУ, співробітницям проєкту Людмилі КАМСІН та Ользі ТРИГУБЕЦЬ за високий рівень організації семінару. Велика кількість корисної інформації, практична взаємодія та поради, неймовірно цікаво, змістовно, емоційно.
