Останнім часом ми все частіше чуємо про необхідність боротьби з відходами та важливість правильного поводження з ними. Нас усе частіше оточують такі поняття, як "переробка", "сортування", "повторне використання" тощо. А все через те, що відходи, і навіть токсичні та небезпечні, є неминучим наслідком життєдіяльності людини.
Для забезпечення екологічної рівноваги та достатньої якості життя в майбутньому зараз, як ніколи раніше, існує нагальна потреба в раціональному поводженні з відходами та запобіганні утворенню відходів. Цілком зрозуміло, що полігони більше не є життєздатним рішенням для утилізації відходів. Спалювання відходів також не є задовільним рішенням через викиди в навколишнє середовище та високу концентрацію забруднюючих речовин. Тоді як запобігання утворенню відходів і повторне використання товарів є набагато кращим рішенням.
За останні тридцять років в ЄС було запроваджено дуже амбітну політику щодо відходів. Підхід ЄС являє собою відхід від традиційного уявлення про відходи як небажаний тягар. Зараз відходи розглядаються як цінний ресурс, а довгостроковою метою політики ЄС щодо відходів є перетворення Європи на ресурсоефективне суспільство з максимальною переробкою відходів, зменшенням утворення відходів і використанням відходів як цінного ресурсу, де це можливо. Мета полягає в досягненні значно вищих рівнів використання та мінімізації видобутку додаткових природних ресурсів.
Для того, щоб детальніше дізнатися про міжнародний досвід поводження з відходами, викладачем циклової комісії природничих дисциплін Іриною Соколовською у групі Сп-21 було проведено заняття-диспут на тему: «Сортування сміття в Європі – крок за кроком».
На занятті студенти детально проаналізувати особливості сортування та утилізації побутових відходів в Швейцарії, Швеції, Німеччині, Данії, Нідерландах, Фінляндії та ін., а також провели порівняльну характеристику поводження з побутовими відходами в країнах Європи.
Отож, Швейцарія, Швеція та Німеччина, наприклад, майже відмовилися від полігонів твердих побутових відходів. Ці країни вирішують свої «сміттєві проблеми» за допомогою сортування, спалювання та переробки. Швейцарія вважається одним із європейських лідерів з утилізації та переробки відходів. Ще у 2000 році у країні було заборонено полігони ТПВ. Відтак понад 50% відходів йде на переробку, решта - спалюється. У Швеції на звалища потрапляє менше ніж 1% усіх побутових відходів. Тобто лише 4 кг того сміття, яке продукує одна людина. У 2002 році на звалища заборонили вивозити відходи, які підлягають спалюванню. Трохи згодом така заборона поширилася і на харчові відходи. При цьому Швеція не лише переробляє понад 99% своїх відходів, але й імпортує сотні тисяч тонн з інших країн.
А що ж у цей час відбувається в Україні, яка взяла курс на європейське майбутнє?
В Україні ж щорічно утворюється від 11 до 13 млн. т. побутових відходів. А рівень їх переробки в Україні становить лише 5–8%, тоді як у країнах Європейського Союзу переробляється до 60%. Отже, в Україні понад 90% побутових відходів прямує на полігони та несанкціоновані звалища. Якщо така ситуація збережеться, то з урахуванням переповненості, закриття та рекультивації екологічно небезпечних полігонів проблема з переробкою побутових відходів в Україні буде лише зростати і невдовзі може сягнути критичного стану.
Отже, сьогодні країни Європи використовують альтернативні можливості щодо переробки побутових відходів. У Данії, Швеції, Бельгії, Австрії активно працюють проекти по збору й перетворенню відходів на електроенергію, тепло або паливо. Досвід цих держав показує, наскільки важливо сьогодні забезпечувати циркуляцію відходів: не викидати сміття, а переробляти його та знову використовувати.
Хіба ми не здатні так само піклуватися про свою країну?
