Кожна держава пишається людьми, що, як кажуть, поціловані Богом. Їхнє призначення – творити більше, тож вони завжди йдуть на кілька кроків уперед, випереджаючи не одне покоління. Це-інженери, винахідники, імунологи, генії танцю та музики, унікальні педагоги і талановиті письменники, поети, художники… Особистості з непростими, жертовними долями. Такі люди підіймають свою націю на вищу сходинку розвитку і мають вплив на світові технології, культуру, мистецтво. Ми їх називаємо «кодом нації», бо їхня діяльність генетично спаяна з народом, з яким вони живуть і діють.
Україна має свій потужний генетичний код. Раніше несправедливо розкрадений, розсіяний по чужих землях і територіях. Але він наш! Ми його потроху повертаємо. Щоб відчувати, що в наших жилах нуртує українська кров – сильна, палка, життєдайна і пишатися тими, хто став світочами України.
Як не прикро, але в Україні ім'я Пулюя донедавна багатьом було невідоме. Тільки із здобуттям незалежності про нього заговорили, його наукові здобутки стають надбанням нації.
З нагоди 180-річчя від дня народження Івана Пулюя 5 листопада відбулася конференція «Іван ПУЛЮЙ – життя в ім'я науки та України», у якій взяли участь здобувачі освіти групи Е-11.
Конференція була надзвичайно цікавою для усіх учасників, а слова Івана Пулюя, сказані в одній із його праць: «За котрим народом висша культура і освіта, за тим і побіда» звучать сьогодні як ніколи актуально.
