Усі релігії та філософські науки стверджують, що наш світ, яким би він сірим та строгим не був, завжди бере свої початки від чогось позитивного, світлого, доброго. Так само і наше життя має свій божественний початок, адже починається завдяки тій людині, яка завжди була, є і буде земним втіленням всього найсвятішого, що тільки може існувати в цьому світі. Ім`я цієї людини дорогоцінне та благословенне для кожного. Ця людина – мама.
Дорогі матері, жінки! Щиросердечно вітаємо вас з найпрекраснішим святом весняного календаря. Щиро дякуємо Вам за дароване життя, за любов, турботу, виховання та опіку. У сьогоднішню другу неділю травневу зносимо свої молитви до воскреслого Господа, аби покров неба завжди оберігав Вас, кожну людську душу яка прийняла на себе найважчу, а зокрема святу місію материнства.
Мама це не просто людина. Мама – це енергія наших сердець, оберіг наших доль, світло, за яким ми прямуємо до Вас усе життя з життєвих обставин та різних доріг. Бо дорога до мами, це шлях до радості, добра, любові, без чого неможливе життя на планеті. Зрештою, її місія і є дарувати життя на землі. Тож будь навік благословенна, мамо!
Як колись, коли в першії роки,
Простягаючи руки, я встав
І до мами зробив перші кроки.
Я до тебе усміхнений йду.
Йду до тебе, сльозами залитий.
Бо лиш з тобою розділю біду,
І лиш тобі можу радість ділити.
Як багато у світі доріг,
Та одна лиш лежить між шляхами.
Із шкільних ще знайома нам літ,
Яка нас повертає до мами.
Хоч дорослий я, мамо, давно,
Та все ж мрія ота не згасає,
Коли мама з доріг мене знов
Біля хати в саду зустрічає.
Зустріч з мамою – це світлий момент.
Я забуду про болі і втому.
Бо як в п`ятницю, юний студент,
Я лечу, мов на крилах, додому.
Мов пустельник, там воду знайду
Прийду в кавярню на теплу розмову.
Мамо, світ я увесь перейду,
Та до тебе повернуся знову.
