Історія нашої держави сповнена трагічних сторінок. Масові штучні голоди 1921-1923 та 1946-1947 років, Голодомор 1932-1933 – стали глибокою раною в історії української держави. Голодомор 1932-1933 років офіційно визнаний Геноцидом. Указом Президента України Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 року в Україні День пам’яті жертв голодоморів відзначають щороку у четверту суботу листопада. В цьому році 22 листопада ми вшановуємо мільйони невинних жертв голодоморів, які забрали у наших предків мрії та життя.
З метою вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу у читальному залі бібліотеки відбувся урок історичної правди «Голодомори в Україні: історія, пам'ять, сучасний аспект”.
Завідувачка бібліотеки Ольга МИХАЙЛИШИН у вступному слові провела паралелі між геноцидом часів Сталіна, коли селян прирекли на голодну смерть, організувавши тотальну конфіскацію харчів, блокаду та посилення терору та сучасними путінськими методами геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку.
Правда про голод, якою б вона не була страхітливою, потрібна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколінню. Здобувачі освіти групи ЕоСр-11 Олена РОМАНІВ, Сергій СЕМЧИШИН, Альбіна ГРОМОСЯК, Яна ЩЕРБАНЬ та Тетяна ГНАТКОВИЧ представили змістовні доповіді, присвячені цим трагічним подіям. Їхні виступи висвітлювали аспекти подій, масштаби трагедії, її причини, наслідки, шляхи подолання інформаційної блокади та вшанування пам'яті загиблих.
Викладачка історії Віра ОРЕЙДА, підсумовуючи матеріал, більш детально зупинилась на окремих фактах, подіях та наслідках цієї великої трагедії, які українці продовжують усвідомлювати й досі.
Вшановуючи жертви Голодоморів в читальному залі експонується тематична книжкова виставка «Голодомор - помста за свободу».
Вшанування пам’яті жертв сталінського режиму відбувається під час повномасштабної війни Росії проти України. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв. Звернення до трагічних сторінок історії України робить нас сильнішими, допомагає кожному збагнути, хто ми є насправді, визначитися з тим, яким шляхом іти далі, як не бути осторонь нині, коли доля України знову залежить від кожного з нас.
Де б ви не були — вдома, в будь-якому регіоні України чи за кордоном, ввечері 22 листопада о 16:00 запали свічки пам’яті на підвіконнях своїх осель.
Ми пам’ятаємо, єднаємось, переможемо!!!
