Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світі, таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
2022 рік – рік 90-х роковин Голодомору 1932-1933 р.р. в Україні.
З метою вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу 25 листопада у читальному залі бібліотеки відбувся урок-реквієм “Жнива скорботи”.
Про причини та наслідки трагедії, про статистику людських втрат, про тих, хто говорив і писав про Голодомор й озвучили спогади очевидців голова циклової комісії гуманітарних дисциплін Ганна П’ЄНТАК та завідувачка бібліотеки Ольга МИХАЙЛИШИН.
Про пекло, яке було в час Голодомору, крім історичної інформації, присутнім на заході студентам групи Е-21М, допомогли більше дізнатися й документальні фільми з кадрами, які примушували здригнутися.
На вшанування пам’яті жертв голодомору студенти запалили поминальні свічки. Всі присутні у залі мали можливість ознайомитись з книжковою виставкою «Глодомор. Помста за свободу».
Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам'ять. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!
