Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше звертаємося до видатних постатей, яких так щедро дарував Україні Господь і які високо підносилися на світові висоти інтелекту.
До таких велетів духу, слова, патріотизму належить Богдан Лепкий.
Цими днями ми відзначаємо 150-річчя від дня його народження. 3 листопада, з нагоди вшанування цієї ювілейної дати, в читальному залі бібліотеки літературно-пізнавальна година «Богдан Лепкий: дорогами життя і творчості».
Захід підготовлений завідувачкою бібліотеки Ольгою МИХАЙЛИШИН, викладачками української мови та літератури Ганною П’ЄНТАК та Олександрою БОЙКО, які в своїх виступах відзначили, що Богдан Лепкий - видатне явище в українській літературі, постать першорядної ваги і непересічного таланту. Він належав до прогресивного кола діячів української культури, гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми українського народу. Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч, величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Особливу увагу приділили бережанському періоду в біографії Богдана Лепкого.
Поетичне слово, зворушливе та сумовите, як і життя рідного народу, як доля України, над якою щиро вболівав Б.Лепкий, до присутніх у залі донесли Юля ЖИГА та Діана КОТИК (гр. ЕкЕо-21М).
Щемом у душі озвалася сумовита, скорботно-задумлива пісня «Журавлі» виконана акапельно Оленкою КОВАЛЬЧУК (гр. ОФП-11М).
Захід супроводжувався переглядом презентації та документальних і музичних відеоматеріалів. До пам’ятної дати також для наших користувачів представлена книжково-ілюстративна виставка «Високе небо Богдана Лепкого», на якій представлено твори та матеріали про життя і діяльність геніального українця
Тепер, через роки і відстані, Богдан Лепкий повернувся в краї своєї молодості у бронзі та граніті, став на постаменті посеред майдану. Його рідні «Журавлі» кличуть «кру-кру» через всю Україну, через його долю.
Твори Богдана Лепкого є дзеркалом його чистої й щирої душі, а слова його так гаряче й пророче звертаються до нас! Прислухаймося хоча б до таких слів із поетової мініатюри “Кидаю слова”: “Бийте в дзвін, бийте в дзвін на тривогу, щоб збудився малий і великий, щоб до праці метнувся усякий, щоб не було на рятунок пізно, – бийте в дзвін, бийте в дзвін на тривогу! Гать будуйте кріпку і високу, щоб нас море грізне не залляло, щоби ми у багні не застрягли, та щоб внуки дідів не прокляли, що не вміли краю боронити: – гать будуйте кріпку і високу! І я на тую гать кидаю свою пайку, дрібні слова…”
Тож приймімо, слова великого українця до своїх сердець, до своїх умів! Вони дуже актуальні і доречні в наш час!
