12 грудня з нагоди відзначення Всеукраїнського тижня права викладач Юдіна А.А. провела з студентами групи М-11М виховний захід у Бережанському музеї книги, присвячений видатному правозахиснику Бережанщини – Андрію Яковичу Чайковському.
Хоча всеукраїнську славу Андрій Чайковський здобув як талановитий письменник історичного жанру, не можна не згадати іншу сторону його таланту, а саме - юриспруденцію. Він заслужено займає одне з поважних місць у переліку відомих випускників юридичного факультету Львівського університету, засновував культурно-просвітницькі організації, турбувався про малозабезпечених і захищав у судах права бідних українців.
А. Чайковський став відомим адвокатом, який часто приймав участь у політичних процесах часів Австро-Угорської монархії, був державним повітовим Комісаром у час існування Західноукраїнської Народної Республіки та одним із засновників Союзу українських адвокатів у Польщі. Чайковський-адвокат написав цілий ряд оповідань та нарисів «з судової зали», багато подорожував територією краю та близько знайомився з життям простих людей, що в подальшому чимало дало для професії, а також творчості. А. Чайковський спеціалізувався на карних (кримінальних) справах. У 1886 р. він переїхав у Бережани, де практикувався у канцелярії польського адвоката І. Маєвського. Тут він теж багато їздив (по судових справах) до різних містечок і сіл. В подальшому 1889 р. склав іспит і отримав звання адвоката та ступінь доктора права, що дало можливість відкрити свою власну справу - адвокатську канцелярію. За ним закріпилось звання, «хлопського адвоката», оскільки часто захищав селян від зловживань з боку місцевої влади, переслідувань поліції. Зокрема з бідних селян та у політичних процесах оплати не брав, за що теж заслужив повагу.
Відомим, зокрема, на всю Галичину був процес кількох десятків селян із Західної Галичини, що їх найняли на будівництво залізниці. Вони працювали на Бережанській ділянці і підняли бунт, бо годували їх вкрай погано та й ще не виплачували заробітної платні. Їх притягнули за цей бунт до суду, тобто за антидержавний виступ. Але А.Чайковський зумів перед судом присяжних виправдати своїх підзахисних. Також справи, де вина особи була очевидна, А. Чайковський переважно не брав, тому й, мабуть, не збагатився.
А.Чайковський також був дотичний до видавничої справи. У різних періодичних виданнях він публікує фахові статті, зокрема з історичними мотивами, наприклад, статтю «Процес Ісуса Христа», написану на підставі Святого письма та інших першоджерел, «Староафінський кримінальний процес», «Причини зубожілості наших селян і міщан через судівництво». В цій останній статті, опублікованій в газеті «Діло» у 1888 р., автор порушує важливу для галицького селянства проблему. Він наводить справжні причини зубожіння селян: несправедливість судочинства, недосконалість ведення поземельних книг, лихварські проценти позик, відсутність контролю за дотриманням закону про пияцтво та ін. Заслуговує на увагу і цикл статей та заміток А. Чайковського «З судової зали», які представляють інтерес з позиції аналізу його правових поглядів.
Неможливо обійти увагою його правничо-просвітницькі видання. Зокрема, у 1905 р. він видав брошуру «Що кожному треба знати про загальне, рівне, безпосереднє і тайне право голосування». У ній у формі запитань і стислих відповідей подається визначення таких понять, як конституція, парламент, сейм, їх повноваження, справедливість і несправедливість законів, засади виборчого права, що треба робити, щоб «обирати людей чесних і певних», що належить робити народу, щоб відстояти своїх кандидатів і свої інтереси. У цій праці А. Чайковський зумів коротко і доступно для кожного пояснити народу важливі державно-правові проблеми.
У адвокатській роботі Андрій Чайковький досяг справжньої майстерності. Його захисні промови були сповнені добрим гумором, відзначалися знанням юридичних законів, глибокою життєвою логікою та здебільшого досягали своєї мети щодо виправдання його підзахисних. В основному така його праця була безкорисною для селян та в політичних процесах. Ніхто інший так активно, як Андрій Чайковський, не популяризував ідеї народного просвітянського руху, доказуючи власним прикладом, що рідною мовою треба вести справи в судах та установах.
Багатогранність постаті Андрія Чайковського підкреслила студентам і старший науковий співробітник музею Красільнікова Леся Іванівна, розповівши про його письменницький, акторський талант та активну громадську діяльність.
