… стало лейтмотивом й темою пізнавально-інтелектуального конкурсу-гри, який відбувся 24 жовтня 2024 року в рамках тижня циклової комісії гуманітарних дисциплін й був присвячений Дню української писемности та мови.
Студенти груп Сп-11, Е-11, ЕкП-11 та ОФ-11 разом з модератором заходу, викладачем української мови та літератури Степаном ЖЕРЕБЕЦЬКИМ, в першій частині (пізнавально-інтелектуальній) пригадали мотиви появи цього свята та людей, завдяки яким це свято набуло державної ваги. Також присутні розповіли про особливості заходів, які відбуваються в рамках відзначення Дня української писемности та мови в Україні та за кордоном, про роль Кирила й Методія, слов'янських просвітників та проповідників християнства, творців кириличної абетки, перших перекладачів богослужбових книг на слов'янську мову, а також Нестора Літописця, якого в Україні вважають послідовником творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія та основоположником письмової української мови, вітчизняної історії, талановитим літератором, в просуванні писемності, розвитку української мови на українських землях, створенні писемних пам’яток, зокрема «Повісті минулих літ».
Друга частина заходу (інтелектуальний конкурс-гра) мала на меті перевірити, наскільки студенти «дружать» з українською мовою, вміють її використовувати в повсякденному житті та на заняттях з української мови. Володіють засобами художньої виразності та знають відомі поезії про мову.
Пройшовши Per aspera ad astrа (через терни до зірок), зарекомендувавши себе з кращої сторони в конкурсах «Слово про Слово», «Алхімія Слова», «Влучне українське слово», «Найперше – музика у слові» та «Убивча словофраза», найкращими поціновувачами й знавцями мови стала команда групи ЕкП-11. На макове зернятко від них відстали студенти та студентки з групи Е-11, замкнули п’єдестал пошани студенти групи ОФ-11.
Команди нагороджені почесними грамотами.
Самі учасники визнали, що володіння українською мовою для українця – це обов’язок громадянина й патріота, це підтвердження того, що ти цінуєш досвід боротьби за мову й державу попередніх поколінь та прагнеш бути гідним їх вчинків та будеш продовжувати почату ними справу.
