Вже місяць ми живемо у новій страшній реальності. Війна змінює нас, наші плани, мрії. Настав час, коли непомітно для самого себе, кожна людина відкрито демонструє найгірші або найкращі риси особистості. Саме ця думка була обговорена на виховній годині із студентами – першокурсниками спеціальності «Агроінженерія».
У кожного свій фронт - нам здається, що головне на передовій,але й в тилу є багато можливостей наближати перемогу. Попри те, що вже два тижні хлопці активно навчаються дистанційно, залишається багато часу і молодечого запалу для добрих діл. Студенти поділилися своїми волонтерськими справами, участю у плетінні маскувальних сіток, в облаштуванні житла для біженців і забезпеченні їх дровами та харчами, участю в посівній кампанії, в ремонті сільськогосподарської техніки.
Є в нашій групі й такі, чий батько пішов на фронт, а синові довелося взяти велику частину фермерської роботи на власні юнацькі плечі.
Треба молитися, вірити і творити добро, тоді вже дуже скоро ми обіймемо наших рідних та будемо разом відбудовувати нашу Батьківщину.
Перемога за нами!
Слава Україні.
