11 квітня відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток лідерського потенціалу жінок в академічному середовищі: міжнародний досвід для потреб розбудови України», організована кафедрою філософії та міжнародної комунікації, кафедрою соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України за підтримки Університету Редінгу (Велика Британія) та Поморського Університету у Слупську (Республіка Польща).
Метою конференції стало обговорення та висвітлення широкому загалу актуальних проблеми гендеру, зокрема розвитку лідерського потенціалу жінок в академічному середовищі, зміну ролі та лідерство жінок в Україні під час війни, залучення жінок до питань управління громадами, розроблення гендерноорієнтованих програм та стратегій, міжнародний досвід лідерства жінок для потреб розбудови України.
Конференція зібрала більше 300 учасників – науковців, освітян, студентів із різних регіонів нашої країни зокрема, Сумської, Черкаської. Вінницької, Харківської, Хмельницької, Київської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та 6 зарубіжних країн (Великої Британії, Польщі, КНР, Пакистану, Австрії, Німеччини).
Розпочала урочисте засідання декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька. Вона зазначила, що жінки в сучасному світі, це не лише матері, вчителі, науковиці, працівниці мирних професій. Під час російсько-української війни жінки поряд із чоловіками стали на захист Батьківщини – це військові, снайперки, прикордонниці, бойові медикині, волонтерки. Тому зміна ролі та лідерство жінок в Україні під час війни, залучення жінок до питань управління громадами, розроблення гендерноорієнтованих програм та стратегій, міжнародний досвід лідерства жінок для потреб розбудови України є надзвичайно актуальними нині.
До вітальних слів учасникам конференції долучилися знані жінки нашого університету та країни. Від імені ректора НУБІП України Станіслава Ніколаєнка учасників та гостей конференції привітала проректорка з науково-педагогічної роботи, професорка Оксана Тонха, зазначивши, що в університеті поважають гендерну рівність і роль жінки в суспільстві та в освіті, водночас поділилася досвідом власного становлення як лідерки.
Віталія Полякова – голова ради роботодавців гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України, директор гімназії №109 ім. Т. Г. Шевченка Печерського району м. Києва, наголосила на необхідності долання стереотипного мислення щодо гендерної проблематики, переосмислення традиційних ролей нав’язуваних жінці суспільством. Звертаючись до молоді, побажала працювати над собою, вчитися, покладатися на власні сили, невпинно рухатися уперед.
Позитивним та щирим було привітання декана факультету інформаційних технологій НУБІП України Олени Глазунової, яка успішно багато років керує одним з найбільших факультетів університету. Вона зазначила, що варто обговорювати актуальні проблеми гендеру та висвітлювати широкому загалу результати гендерних студій.
Учасників та гостей конференції привітала директорка ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» Світлана Пилипишин, яка окреслила роль української жінки в сучасних реаліях, зокрема підвищення значення її діяльності в академічному середовищі. Окрім того, підготувала доповідь на тему: «Сучасні жінки: феміністки чи лідерки, або як сучасній жінці залишатися лідером у всьому», в якій висвітлила питання розгляду фемінізму, гендеру, гендерної рівності в академічному середовищі. Україна має Національний план дій щодо жінок, миру, безпеки та досягла інших значних успіхів. Тисячі українських жінок вже зіграли ключову роль у творенні української держави, були активними учасницями антикорупційних, продемократичних і прозахідних протестах Євромайдану. Один з найавторитетніших і найвідоміших економічних друкованих видань у світі Forbes запропонував американським та українським політикиням, топменеджеркам, волонтеркам, парамедикиням, дипломаткам та акторкам написати есе, що таке сучасне лідерство. Визначна роль, яку сьогодні відіграють українські жінки у війні добра зі злом, відображає давні традиції фемінізму та уявлення про рівноправність жінок, які глибоко вкорінені в українському суспільстві, вважає виконавча директорка Джорджтаунського інституту жінок Мелані Вервір.
Зворушливою доповіддю вразила Оксана Чорна, Прес-офіцер 53 окремої механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха. Доповідачка презентувала реальні історії жіночого лідерства на війні, розкривши власний практичний досвід прес-офіцера.
Відкрив пленарне засідання доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор Василь Шинкарук доповіддю «Гендерний аспект лідерства в контексті європейської стратегії України». Він наголосив, що активізація громадянської активності усіх соціально-демографічних прошарків населення та важливість забезпечення ґендерної рівності є однієї з основних Цілей сталого розвитку до 2030 року, які були прийняті Україною разом із 193 державами-членами ООН у вересні 2015 року. Теоретично обґрунтував феномен жіночого лідерства в України та емпірично дослідив його особливості в сучасних реаліях.
Привернула увагу доповідь сучасної української філософині та публічної інтелектуалки, волонтерки, професорки кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Голови Наглядової ради Українського культурного фонду Наталії Кривди «Андрогінне лідерство: ризики і перспективи». У своїй промові вона наголосила, що серед успішних людей немає осіб з чітким превалюванням лише маскулінних або фемінних ознак, проте індивіди, які мають й ті, й ті риси краще адаптуються до нових умов, їх діяльність є ефективнішою.
Конференція проходила в двох форматах наживо та онлайн, що дозволило віддалено приєднатися до її роботи науковцям з Відня, Великої Британії та Пакистану. У своїх онлайн-доповідях експерт з правоохороних питань Прикордонного департаменту, офісу ООН з боротьби з наркотиками і правопорушеннями Оксана Назарчук представила офіційну позицію ООН щодо гендерної проблематики.
Секційне засідання продовжили аспіранти та студенти.
У кожній жінці є лідерський потенціал, і саме розвиваючи жіноче лідерство, маючи багато прикладів діяльності жінок-лідерок, які хочеться наслідувати та про які хочеться говорити, особливо під час війни, ми не просто розвиваємо жінок, ми гуртуємо жіночу силу, яка сприятиме нашій спільній Перемозі. Війна проявила нову суперсилу жіночого лідерства, і ми маємо формувати еліту майбутнього. Таким чином, ми отримали можливість поєднати світовий інноваційний досвід з раціональними здобутками українських науковців для ефективного подолання надскладних викликів сучасного суспільства.